ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ЗНОВУ В ЦЕНТРІ УВАГИ

Черкаські підприємці продовжують обговорювати Подактовий кодекс. Відбулися збори Ради громадських організацій малого та середнього бізнесу Черкащини. Близько півсотні бізнесменів зібралися разом, аби подати Кабміну та Верховній Раді України власні пропозиції щодо вдосконалення Податкового кодексу.

Черкаські підприємці хочуть залишитися на спрощеній системі оподаткування, пропонують залишити її і для юридичних осіб. Втім, дехто з присутніх пропонував змістити акценти розмови. Світлана Калюх, підприємець: «Мені здається, варто впритул підійти до Закону про самозайняте населення. Адже це люди, які утримують себе самостійно і їх взагалі варто майже не чіпати». Підприємець зі Сміли переконаний, що варто переходити на практику подання декларацій. Саме цього вимагає 67-ма стаття Конституції України. Андрій Романенко, підприємець, м. Сміла: «Кожен громадянин України повинен в кінці року надавати в декларації інформацію про свої майнові, немайнові права, доходи, тощо». Ідею сплати податків за результатами роботи підтримав і представник творчої професії, архітектор Сергій Фадєєв: «Хочу працювати, коли хочу і є замовлення, а податкова система мені п’яти пече, щоб я біг податковим коридором».

Щодо ставок податків, підприємці зійшлися на тому, що варто поділити бізнес на мікро-, малий та середній.

Крім того, підприємців надзвичайно обурює норма закону, яка не дає право їм платити податок. Тобто, якщо підприємець, або ж будь-яка юридична особа чи підприємство за своїм бажанням хоче стати платником ПДВ, то він цього не може зробити, попередньо не досягнувши трьохсоттисячного обігу коштів. Замкнене коло. Якщо хочеш бути платником ПДВ – досягни відповідного обігу коштів, а як цього досягти, якщо твої товари та послуги нікому не потрібні без ПДВ, крім таких же малих (йдеться про малий бізнес) як і ти сам. Тобто малому просто заборонено стати великим. Грубо говорячи, малий бізнес не має права вижити, а його працівники мають перейти в найми до власників великих корпорацій.

Одностайні підприємці і в тому, щоб платити більше, втім мати менше корупційних перевірок. Зоя Федорівна, підприємець (база ОПС): «Дрібнооптова торгівля може і 600 гривень на місяць платити, але щоб ми ці гроші платили до бюджету, а не до гаманців чиновників, які нас постійно перевіряють».

Крім того, усі погодилися: в системі оподаткування не так важливі самі податки, як спосіб їх збору. Саме він визначає, наскільки активно розвиватиметься малий бізнес, а відтак з’явиться середній клас серед українців. Петро Чернявський: «Якщо доля малого віднесу у ВВП країни така мала, то необхідно робити все можливе, аби вона стала більшою».

Після кількагодинного обговорення, черкаські представники бізнесу виробили єдину концепцію, яку і представлять на розсуд столичних фахівців. Ольга Ракова, голова Ради підприємців Черкащини: «Для фізичних осіб ми хочемо залишити спрощену систему оподаткування і поділити бізнес на мікро, малий і середній….».

Петро Чернявський, голова Черкаської міської громадської органзації «Черкаси – твій дім»:

Величина самих податків – не головне, вона практично є сталою, треба боротися за саму систему їх адміністрування, за право та можливість здавати звітність і проводити перевірки значно рідше.

Розглянемо окремі аспекти цієї проблеми, які, на мій погляд, є концептуальними, застосовуючи при цьому порівняльний аналіз із практикою стягнення податків у промислово розвинених країнах.
1. Щомісячні авансові платежі більшості податків призводять до «вимивання» власних оборотних коштів суб'єктів господарювання. Цей процес є причиною стагнації сфери виробництва, оскільки негативно впливає на капіталізацію виробництва. Для порівняння: у Франції податок на дохід становить 33,33%, що більше, ніж в Україні на 3,33%. Проте, його вплив є не настільки «руйнівним», бо авансові платежі здійснюються один раз у квартал, а всі пільговики сплачують цей податок раз на рік. Отже, платники податків можуть акумулювати оборотні кошти для провадження підприємницької діяльності.
2. Декларація з цього податку подається суб'єктами господарювання у Франції не щомісячно, як в Україні, а лише раз на рік до 1-го квітня. Таким чином, підприємець економить кошти на утриманні численного персоналу обліковців, а держава економить бюджетні кошти на утриманні «армії» державних службовців, що є надзвичайно актуальним для України.
3. Контроль за сплатою обов'язкових платежів звичайно необхідний, але перевірки зі сплати обов'язкових платежів у Франції здійснюються не рідше, ніж раз на чотири роки, якщо суб'єкт господарювання не переходить на пільгове оподаткування у наступному за звітним році (ст. 25 Закону про податок на додану вартість). Для порівняння: у главі 107 «Податковий контроль» проекту Податкового кодексу України лише визначень різних видів перевірок нараховується десять, а саме: безвиїзна, виїзна, оперативна, планова виїзна, документальна планова виїзна, документальна позапланова виїзна, зустрічна, документальна позапланова виїзна, зустрічна позапланова виїзна; повторна документальна позапланова виїзна.

Слід зауважити, що регулярність перевірок у проекті Податкового кодексу України визначається лише для одного їх виду, а саме: «Органи державної податкової служби проводять планові виїзні податкові перевірки не частіше одного разу на календарний...». Стосовно ж інших видів перевірок передбачається, що позапланові виїзні перевірки за наявності обставин, встановлених законодавством, проводяться в міру виникнення потреби в них. Отже, «обставини» та «потреби», за наявності котрих можуть здійснюватися позапланові виїзні перевірки, можуть бути, практично, будь-якими. Таке життя!

Отже, якщо в нас буде настільки потужний контроль і якщо, навіть, ставка податку буде 1%, а до нас будуть ходити з перевірками, умовно кажучи, щоденно, то все-одно з нас зберуть стільки, скільки захочуть. Саме це і лякає інвесторів. А нормальне адміністрування – це гарантії стабільності для інвесторів. І лише після цього буде ріст економіки та привабливе економічне середовище. Економічне зростання є головним критерієм ефективності та доцільності державного регулювання підприємництва. В цьому має бути суть податкового кодексу, а не в величині податків та зборів.