Петро Чернявський

про перенесення виборів до місцевих рад.

Аргументація народних депутатів про відсутність бюджету для проведення виборів до місцевих рад не витримує жодної критики. А якщо в бюджеті ніколи не буде на це коштів, то і виборів ніколи не буде? Влада просто вирішила себе не переобирати, тобто стати вічною. Причина у вигляді відсутності коштів у бюджеті – є основою порушення Конституції. Як це не прикро, але до такого маразму не доходила ще жодна держава.

Згідно з Конституцією України, народ надав повноваження місцевим органам влади рівно на 4 роки. Цей термін закінчується 30-го березня 2010-го року.  Які тут можуть бути подвійні тлумачення? А те, що за новими нормами Конституції, прийнятими вже після президентських виборів, цей термін став іншим (або ж несправедливим вважають невідповідність строків повноважень міських (селищних) голів та депутатів різних рівнів), то ці норми закону (прийняті чи не прийняті), але вони будуть стосуватись вже тих депутатів і мерів, яких буде обрано за новим законом). Не можна проводити вибори за одним законом, а потім застосовувати до них норму іншого закону. Закон зворотної сили не має. Це зрозуміло кожному першокурснику юрфаку і, навіть, школяреві. Нардепи ж мають нахабство дискутувати з цього приводу. Більше того – просто відміняють вибори ніби в нас Конституції не існує взагалі. Проте, навіть якби вони внесли зміни до Конституції (а не свавільно відмінили вибори), то все одно ця нова норма мала б діяти лише для наступних виборів. Тобто лише наступні вибори проходили б на той термін, який встановить Конституція до початку виборів, а не після їх завершення. В іншому випадку це нагадує гру в шахи, коли в середині партії один із гравців (вірогідніше той, який програє) заявляє: «А зараз правила гри відміняються». І як у такому разі завершити партію?

Зауважу також, фінансування виборів це кошти не на вітер, вони не вивозяться за межі держави (як у випадку з рефінансуванням банків), а йдуть на оплату праці людей, задіяних у виборчому процесі, а відтак, знову повертаються в економіку. Інша справа, що олігархи витратяться на свій ПІАР – так це також на користь економіки.